БЮРОКРАТІЯ

1. Система управління, в якій вирішальну роль відіграє бюрократичний апарат. 2. По М. Веберу – тип ідеальної раціональної організації, який характеризують: ефективність адміністративних дій, яка досягається за рахунок спеціалізації кваліфікованого управлінського апарату і формального розподілу обов’язків; ієрархічна система контролю і підпорядкування посадових осіб; неособистісні відносини, що базуються на зафіксованих законах і правилах, які визначають прийняття рішень; відокремлення адміністративних функцій від власне засобів управління. 3. Синонім бюрократизму – відчуження державного апарату по відношенню до суспільства, перетворення засобів адміністративної діяльності в самоціль; формалізм, канцелярщина, бездушність, рутина. англ. bureaucracy; нім. Bürokratie f=, …ti / en; угор. bürokrácia; рос. бюрократия.

Словник із соціальної роботи 

БЮРОКРАТИЗМ →← БЮЛЕТЕНЬ

T: 0.097011809 M: 3 D: 3