ЕТНОС

історично сформована на певній території стійка сукупність людей, яким властиві загальні риси, стабільні особливості культури (включаючи мову) і психологічного укладу, а також свідомість своєї єдності і відмінності від інших подібних утворень (самосвідомість). Фактори утворення і ознаки етносу відрізняються. Формування етносу зазвичай відбується на основі єдності теориторії та економічного життя, але в процесі подальшого розвитку більшість етносів втрачають спільність території. Ознаки, які виражають системні властивості вже існуючого етносу і відокремлюють його від інших етносів, – це мова, народне мистецтво, звичаї, обряди, традиції, норми поведінки, тобто складові культури. Вони передаються з покоління в покоління і утворюють так звану етнічну культуру, яка володіє специфічним для неї стилем. Ні один з компонентів культури не є неодмінною етнодиференціюючою ознакою, оскільки етнос – певна культурна цілісність. Тому етносом являється спільність, яка визнає себе як таку, відрізняючи себе від інших аналогічних спільностей, тобто володіє етнічною самосвідомістю. Важливим компонентом етнічної самосвідомості виступає уявлення про спільність походження всіх членів етносу, під якими розуміють спільну історичну практику їх предків. Культурна єдність членів етносу може формувати і спільність психологічного складу. Етнічні явища змінюються більш повільно, ніж інші явища суспільного життя. англ. ethnos; нім. Ethnos n=; угор. etnosz; рос. этнос.

Словник із соціальної роботи 

ЕУТАНАЗІЯ →← ЕТИКЕТ

T: 0.105265361 M: 3 D: 3